Внутрішня система забезпечення якості освіти

Схвалено педагогічною радою

Протокол №9 від 26.11.2021 року

ЗАТВЕРДЖЕНО
_____________

                                   Наказ  26.11.2021 № 141

 Положення

про внутрішню систему

забезпечення якості освіти

Селищенського ліцею

Селищенської сільської ради Черкаської області 

 РОЗДІЛИ

  1. Загальні положення.
  2. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти.
  3. Критерії, правила і процедури оцінювання освітнього середовища.
  4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
  5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
  6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників.
  7. Періодичність проведення та методи збору інформації самооцінювання.

 Додатки: Інструментарій проведення самооцінювання

  1. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) інтегрована в загальну систему управління якістю Селищенского ліцею Селищенської сільської ради Черкаської області (далі – заклад освіти, заклад, ЗО) та гарантує якість освітньої діяльності і забезпечує стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

Положення про ВСЗЯО закладу освіти розроблено на підставі:

  • статті 41 Закону України «Про освіту»;  
  • статті 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Внутрішні чинники  забезпечення якості загальної середньої освіти розглядаються як:

–          якість основних умов освітнього процесу;

–          якість реалізації освітнього процесу;

–          якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  у закладі загальної середньої освіти за такими напрямками:

–         освітнє середовище закладу освіти;

–         система оцінювання результатів навчання учнів;

–         педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;

–         управлінські процеси закладу освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти схвалюється педагогічною радою закладу, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується наказом керівника.

Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у закладі базується на таких принципах:

– дитиноцентризму;

– принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

–  принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

– принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

– принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

–  принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;

  Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

  1.  Стратегія (політика) та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Стратегії (політики) забезпечення якості освіти фіксують орієнтири функціонування внутрішньої системи та враховують інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у статті 6 Закону України «Про освіту».

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

– удосконалення планування освітньої діяльності;

– підвищення якості знань здобувачів освіти;

– посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

– розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

– забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

– створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

– якість освіти;

– рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

– якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

2.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (див. Положення про академічну доброчесність).

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо.

Процедурами забезпечення академічної доброчесності можуть бути: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

2.2. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) у закладі передбачає:

– розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в ЗО;

– розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

– розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі;

– розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі та відповідальності осіб, причетних до булінгу.

2.3. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190  та  на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

2.4. Створення (удосконалення) системи розвитку здібностей дітей.

– здійснення діагностики здібностей та обдарувань школярів;

– створення моделі роботи з обдарованими дітьми;

– розроблення Програми розвитку здібностей та підтримки обдарувань;

– підготовка індивідуальних планів роботи з обдарованими дітьми;

– реалізація системи внутрішніх заходів з розвитку здібностей та підтримки обдарувань (олімпіади, турніри, конкурси, змагання, виставки тощо);

– підготовка та участь обдарованих дітей у заходах вищого рівня;

– розроблення й упровадження Положення про стимулювання педагогічних працівників за роботу з розвитку здібностей дітей;

– прийняття й упровадження Положення про відзначення успіхів обдарованих дітей.

2.5. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та оцінювання результатів освітньої діяльності.

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

– система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;

– система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;

– система оцінювання навчальних досягнень учнів.

 Критерії, правила і процедури оцінювання освітнього середовища

Напрям 1. Освітнє середовище закладу освіти

Вимога 1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці;

1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;

1.1.3. Учні та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;

1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки у разі нещасного випадку з учнями та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;

1.1.5. У закладі освіти створюються умови для здорового харчування учнів і працівників;

1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;

1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

·                     Чи комфортно перебувати у закладі учасникам освітнього процесу?

·                     Чи учням та вчителям подобається облаштування території і як організований простір закладу (візуалізація, ергономічність, незагромадженість вікон)?

·                     Чи використовують учителі можливості просторової організації в процесі навчання (використання поверхні стін)?

·                     Чи дозволяють умови, обладнання навчальних кабінетів гнучко використовувати простір під час освітнього процесу?

·                     Чи враховується їхня думка при облаштуванні освітнього простору? Що саме вони б хотіли змінити?

·                     Чи є місце для рухливих ігор та спокійного відпочинку?

·                     Чи створені персональні робочі місця та місця для відпочинку педагогів?

Інструменти:

·                     Спостереження за освітнім середовищем;

·                     Вивчення документації;

·                     Анкетування учнів, батьків, педагогів;

·                     Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника, практичним психологом/соціальним педагогом).

 Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

 1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі;

1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу  забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;

1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи пройшли педагогічні працівники навчання із запобігання та протидії насильству і булінгу? (онлайн-курси: протидія та попередження булінгу в ЗО; недискримінаційний підхід у навчанні)?
  • Чи відбувається щорічне оновлення Плану заходів із запобігання булінгу та дискримінації? Наскільки дієвим є цей план?
  • Чи проводиться регулярний аналіз причин пропусків занять учнями та, у разі необхідності, здійснюється відповідна робота з учнями, батьками, в тому числі за участі Служби у справах дітей? (більше 10 днів – повідомлення)?
  • Які заходи здійснює психологічна служба із запобігання, виявлення та реагування на випадки булінгу? (діагностування, індивідуальна робота тощо)?
  • Чи керівництво закладу, вчителі реагують на звернення щодо випадків булінгу? Чи знають педагоги і чи дотримуються прийнятого у закладі порядку реагування на звернення про випадки булінгу?
  • Чи повідомляють правоохоронним органам та Службі у справах дітей про випадки булінгу?

Інструменти:

  • Спостереження за освітнім середовищем;
  • Вивчення документації;
  • Анкетування учнів, батьків, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника, пр. психологом/соц. педагогом, представником уч. самоврядування).

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

1.3.1. Приміщення та територія закладу облаштовується з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування;

1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби);

1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами);

1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя;

1.3.5. У закладі освіти створено  простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека,  інформаційно-ресурсний центр тощо).

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи зручно у закладі освіти всім учасникам освітнього процесу (універсальний дизайн або дизайн розумного пристосування)?
  • Чи в рівній мірі вони можуть користуватися  приміщенням та територією?
  • Чи має школа план дій (кроків) для покращення доступності? (вивчити потреби, визначити першочергові кроки, дії, пріоритети, фінансові витрати, спланувати кроки із кошторисом, включити план до стратегії, поточного планування, моніторинг виконання)?
  • Чи узгоджений цей план із засновником та чи є прогрес у реалізації?

Інструменти:

  • Спостереження за освітнім середовищем;
  • Вивчення документації;
  • Вивчення педагогічної діяльності;
  • Анкетування учнів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника, практичним психологом/соціальним педагогом).

 

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Напрям 2. Система оцінювання результатів навчання учнів

Вимога 2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

2.1.1. Учні отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання;

2.1.2. Система оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання;

ЩО ОЦІНЮЄМО?

• Чи оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень?

• Чи систематично інформуються учні про критерії оцінювання навчальних досягнень при виконанні обов’язкових видів роботи, різних організаційних формах навчальних занять?

• Чи відповідають оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання освітній програмі закладу освіти?

• Чи розуміють учні пропоновані критерії оцінювання?

• Чи проінформовані учні і батьки про правила і процедури оцінювання з предмету або курсу (спецкурсу, курсу за вибором)?

• Чи спрямована система оцінювання навчальних досягнень учнів на перевірку рівня оволодінн учнями ключовими компетентностями?

• Чи оприлюднюються критерії оцінювання навчальних досягнень учнів?

• Чи присутній у системі методичної роботи закладу освіти напрям, який забезпечує вивчення питань компетентністного підходу при оцінюванні навчальних досягнень учнів?

• Чи вважають учні оцінювання їх навчальних досягнень справедливим?

• Чи оприлюднені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у ЗО?

• Чи використовується у закладі освіти формувальне оцінювання?

Інструменти:

• Вивчення документації;

• Вивчення педагогічної діяльності;

• Анкетування учнів, батьків, педагогів;

• Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (заступником керівника).

Вимога 2.2. Систематичне відстеження результатів навчання кожного здобувача освіти та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі

2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання учнів;

2.2.2. У закладі впроваджується система формувального оцінювання.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи простежується спрямування оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня?
  • Яка частина вчителів використовує формувальне оцінювання в своїй роботі?
  • Які особливості використання формувального оцінювання в початковій, основній і старшій школі?
  • Чи спостерігається освітній поступ здобувачів освіти?
  • Які форми роботи використовуються педагогами для впровадження формувального оцінювання в освітньому процесі?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Вивчення педагогічної діяльності;
  • Анкетування учнів, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (заступником керівника).

Вимога 2.3. Систематичне відстеження результатів навчання кожного здобувача освіти та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі

2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до результатів навчання;

2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи мають учні можливість вибору в різних видах діяльності?
  • Чи працює в школі учнівське самоврядування?
  • Чи проводиться в закладі освіти системна профорієнтаційна робота?
  • Чи розглядається дане питання під час проведення виховних заходів?
  • Чи спостерігаються на занятті використання педагогами прийомів самооцінювання та взаємооцінювання?
  • Чи використовуються в закладі методики самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти?
  • Чи здійснюють учні самооцінювання своєї роботи під час занять?
  • Який вид оцінювання використовують педагоги для оцінювання учнів?

Інструменти:

  • Вивчення педагогічної діяльності;
  • Анкетування учнів, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (заступником керівника).

 

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Напрям 3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу

Вимога 3.1. Ефективність планування працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність;

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування в учнів ключових компетентностей та умінь, спільних для всіх компетентностей;

3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів (у разі потреби);

3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо);

3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей в учнів у процесі їх навчання, виховання та розвитку;

3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні (цифрові) технології в освітньому процесі.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи наявні у вчителів календарно-тематичні плани? Чи забезпечує календарно-тематичне планування досягнення очікуваних результатів навчання, що передбачені для даного віку учнів Державним стандартом?
  • Чи відповідає календарно-тематичне планування освітній програмі ЗО?
  • Чи відповідає зміст календарно-тематичного планування очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм предметів (курсів)? Чи простежується у календарно-тематичному плануванні компетентнісний підхід у викладанні?
  • Чи реалізують вчителі під час проведення навчальних занять компетентнісний підхід і простежують наскрізні змістові лінії?
  • Чи відбувається розвиток критичного мислення учнів під час проведення навчальних занять?
  • Чи розробляються індивідуальні навчальні плани для дітей, які цього потребують?
  • Чи наявна співпраця при розробленні індивідуальної освітньої траєкторії між учителем, практичним психологом і батьками?
  • Чи використовувались для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії інші організаційні форми освітнього процесу, крім класно-урочної?
  • Чи мають вчителі оприлюднені публікації, методичні розробки, матеріали до навчальних занять?
  • Чи формує вчитель педагогічне портфоліо?
  • Чи відбувається обмін досвідом між вчителями у закладі освіти?
  • Чи простежується наскрізний процес виховання під час проведення навчальних занять? Чи поєднують вчителі виховний процес з формуванням ключових компетентностей учнів?
  • Чи володіють педагогічні працівники навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм?
  • Чи використовують вчителі ІКТ у викладацькій діяльності?
  • Чи вдосконалюють вчителі свої навички з використання ІКТ?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Вивчення педагогічної діяльності;
  • Анкетування педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (заступником керівника).

Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з особами з особливими освітніми потребами;

3.2.2. Педагоги здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи використовує вчитель різні форми підвищення кваліфікації?
  • Чи відповідають напрями підвищення кваліфікації освітній програмі?
  • Чи простежується в закладі освіти зростання якісно-кваліфікаційного рівня педагогічних працівників?
  • Чи беруть участь педагогічні працівники в інноваційній, дослідно-експериментальній роботі?
  • Які результати інноваційної діяльності вчителя?
  • Чи впроваджуються результати дослідно-експериментальної роботи в освітній процес закладу?
  • Чи залучаються педагоги закладу освіти у якості освітніх експертів?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Вивчення педагогічної діяльності;
  • Анкетування педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (заступником керівника).

Вимога 3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства;

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками учнів з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок;

3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи використовує вчитель під час проведення навчальних занять особистісно орієнтований підхід у навчанні?
  • Чи простежуються під час освітнього процесу можливості розвитку учнів та їх самореалізація?
  • Чи забезпечується в ході освітнього процесу психологічний комфорт дитини?
  • Які організаційні заходи із впровадження особистісно орієнтованого навчання здійснюються в закладі освіти?
  • Чи реалізується у закладі персоніфікований підхід у роботі з учнями?
  • Чи комунікують педагогічні працівники з батьками, наскільки системно це відбувається?
  • Який зворотний зв’язок найчастіше отримують батьки від педагогів?
  • Чи використовується для комунікації інтерактивна інтернет-платформа чи інші онлайн-ресурси?
  • Чи є позитивний результат комунікації педагогів з батьками?
  • Який відсоток батьків позитивно оцінюють результати комунікування?
  • В яких формах відбувається співпраця між педагогічними працівниками?
  • Чи наявне і наскільки ефективне в закладі освіти наставництво?
  • Які основні результати командної співпраці можна відзначити?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Вивчення педагогічної діяльності;
  • Анкетування учнів, батьків, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (заступником керівника).

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності;

3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності учнями.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи дотримуються педагогічні працівники норм академічної доброчесності в освітній діяльності?
  • Чи розробляють вчителі завдання, спрямовані на творчу і аналітичну роботу учнів, критичне мислення?
  • Чи інформують педагогічні працівники учасників освітнього процесу про норми академічної доброчесності та їх важливість?
  • Чи розробляють вчителі завдання, які унеможливлюють списування?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Вивчення педагогічної діяльності;
  • Анкетування учнів, батьків, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (заступником керівника).
  1. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Напрям 4. Управлінські процеси закладу освіти

Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань

4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності;

4.1.2. У закладі освіти річне планування роботи і відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії розвитку закладу;

4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти;

4.1.4. У закладі освіти здійснюється планування та реалізація заходів для розвитку закладу освіти, його матеріально-технічної бази.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи стратегія розвитку є робочим документом?
  • Чи узгоджується стратегія розвитку з внутрішньою системою забезпечення якості освіти?
  • Чи розкладена стратегія розвитку на операційні цілі?
  • Чи простежується її виконання?
  • Чи здійснюється коригування стратегії розвитку за результатами самооцінювання?
  • Чи дієвий та чіткий річний план роботи?
  • Чи враховують заходи, передбачені в річному плані роботи, стратегію розвитку закладу освіти?
  • Чи практикується закладом освіти аналіз виконання плану роботи за минулий навчальний рік?
  • Чи залучаються до розроблення річного плану роботи учасники освітнього процесу?
  • Чи узгоджуються між собою річний план роботи, стратегія розвитку та діяльність педагогічної ради?
  • Чи залучалися учасники освітнього процесу до розроблення положення про внутрішню систему та до процедури самооцінювання?
  • Чи було залучення формальним (у якості респондентів), чи реальним (було долучено до процедур розроблення і проведення)?
  • Чи здійснюється періодичне (не рідше одного разу на рік) самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі процедур?
  • Чи залучаються учасники освітнього процесу до самооцінювання якості освітньої діяльності?
  • Чи спрямована діяльність педагогічної ради на реалізацію річного плану роботи і стратегії розвитку закладу?
  • Чи здійснювався аналіз запитів (клопотань) до засновника щодо поліпшення матеріально-технічної бази та наскільки запити відповідають потребам закладу освіти, зміст запитів є раціональним?
  • Чи здійснюється у закладі проєктна діяльність?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Анкетування педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника, представником учнівського самоврядування).

 

Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2.1. Керівник ЗО, його заступники сприяють створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію учнів, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру;

4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Яка частина учасників освітнього процесу задоволена загальним психологічним кліматом і діями керівництва?
  • Чи забезпечується належний доступ учасників освітнього процесу до спілкування з керівництвом?
  • Чи вчасно розглядаються звернення громадян та вживаються відповідні заходи?
  • Чи наявні у закладі інформаційні стенди, сайт закладу?
  • Чи актуальна інформація на сайті та сторінках у соціальних мережах?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Анкетування учнів, батьків, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника, пр. психологом/соц. педагогом).

 

Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми;

4.3.2. У закладі освіти створено умови, які мотивують педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності;

4.3.3. У закладі освіти створено умови, які сприяють підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи укомплектований кадровий склад?
  • Яка частка педагогічних працівників працює за фахом?
  • Чи мають місце заходи матеріального та морального заохочення педагогічних працівників?
  • Чи створено у закладі умови для постійного підвищення кваліфікації?
  • Яка частка педагогічних працівників пройшла сертифікацію?
  • Чи вважають педагогічні працівники, що керівництво сприяє їхньому професійному розвитку?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Анкетування педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника).

 

Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу;

4.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу;

4.4.3. У ЗО створено умови для розвитку громадського самоврядування;

4.4.4. У ЗО створено умови для виявлення громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їхньої участі в житті місцевої громади;

4.4.5. Організація освітнього процесу враховує вікові особливості учнів, відповідає їхнім освітнім потребам;

4.4.6. У закладі освіти створюються  умови для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Яка частка учасників освітнього процесу вважає, що їхні права у закладі не порушуються?
  • Яка частка учасників освітнього процесу вважає, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень?
  • Як керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні запитань щодо діяльності закладу освіти?
  • Чи керівництво закладу освіти підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу. Чи м ають місце культурні, спортивні екологічні проєкти, заходи?
  • Чи враховано потреби учасників освітнього процесу у режимі роботи ЗО?
  • Чи забезпечує розклад навчальних програм рівномірне навчальне навантаження? Чи відповідає освітнім програмам?
  • Чи є можливість реалізувати індивідуальні освітні траєкторії?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Анкетування учнів, батьків, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника, пр. психологом/соц. педагогом, представником уч. самоврядування).

 

Вимога 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності;

4.5.2. Керівник закладу освіти і його заступники сприяють формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

ЩО ОЦІНЮЄМО?

  • Чи мають місце у закладі заходи що сприяють формуванню у здобувачів освіти та педагогічних працівників академічної доброчесності?
  • Яка частка педагогічних працівників та здобувамчів освіти поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності?
  • Чи проводяться у закладі заходи спрямовані на формування негативного ставлення до корупції?

Інструменти:

  • Вивчення документації;
  • Анкетування учнів, педагогів;
  • Інтерв’ю з учасниками освітнього процесу (керівником, заступником керівника, представником учнівського самоврядування).
  1. Періодичність проведення та методи збору інформації самооцінювання

Механізми реалізації самооцінювання передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів закладу за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур  на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються адміністрації для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в закладі.

Періодичність проведення. Комплексне самооцінювання проводить у ЗО  у перший рік проведення самооцінювання та за рік до проведення аудиту.

В інші періоди самооцінювання може проводиться за окремими напрямками діяльності закладу освіти (особлива увага зосереджується на напрямках, рівні оцінювання яких просідають).

Наказом керівника в межах навчального року деталізуються терміни проведення самооцінювання, визначаються робочі групи та призначаються відповідальні за напрями.

Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу, а й представники колективу, представники батьківського та учнівського самоврядування закладу. Створено чотири робочих групи до складу яких увійшли заступники директора, голови методичних комісій, педагоги, бібліотекар, медична сестра, члени батьківського самоврядування, члени учнівського самоврядування.

Методи збору інформації.

  • Аналіз документів (накази, плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).
  • Опитування:

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

– інтерв’ю (з керівником, заступником керівника, практичним психологом/соціальним педагогом, представниками уч. самоврядування);

  • Моніторинг:

– навчальних досягнень здобувачів освіти;

– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);

– спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету тощо).

Інструментарій методів збору інформації (додається)

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

1,0 − 1,65

1,66 − 2,65

2,66 −3,60

3,61 − 4,0

низький рівень

рівень, що вимагає покращення

достатній рівень

високий рівень

(четвертий) 1 бал:

випадки не спостерігаються/норма законодавства не дотримується або до 25% при математичному обрахунку

(третій) 2 бали:

спостерігається у поодиноких випадках або від

26% до 50% при математичному обрахунку

(другий) 3 бали:

спостерігається у більшості випадків, описаних вербально, або

51% – 75% при математичному обрахунку

(перший) 4 бали:

у всіх випадках, описаних вербально, або у 76% – 100% при математичному обрахунку

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в закладі.

Додаток 2 до Положення про внутрішню

систему забезпечення якості освіти

План проведення моніторингів освітньої діяльності

у Селищенському ліцеї

Складові відстеження

Термін

Форма узагальнення

Відповідальний

Виконавці

1.

Моніторинг формування комфортного, безпечного, мотивуючого до навчання освітнього середовища закладу освіти

Травень

Педрада

 

2.

Моніторинг рівня матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності.

Червень

Наказ

 

3.

Моніторинг розвитку мережі класів (кількість класів, їх пробільність, кількість учнів тощо)

Вересень

Звіт ЗНЗ-1

 

4.

Моніторинг подальшого навчання випускників 9-го, 11-го класів

Серпень-вересень

Наказ

 

5.

Моніторинг результатів ЗНО

Серпень

Педрада

 

6.

Моніторинг кадрового забезпечення

Вересень

Звіт РВК-83

 

7.

Моніторинг зайнятості учнів у гуртковій роботі

Травень

Наказ

 

8.

Моніторинг ефективності планування педагогічними працівниками своєї діяльності

Жовтень , січень

Наказ

 

9.

Моніторинг стану здоров’я учнів, поділу учнів на групи здоров’я

Вересень

Наказ

 

10.

Моніторинг адаптації учнів 1-го класу до навчання

Жовтень

Анкети, діагностика,

педрада

 

11.

Моніторинг адаптації учнів 5-го класу до навчання, новоприбулих учнів та учнів, що потребують підвищеної індивідуалізації навчання

Грудень, січень

Анкети, діагностика, наказ

 

12.

Моніторинг системи роботи педагогічних працівників, які атестуються

Жовтень-березень

Атестаційні листи

 

13.

Моніторинг навчальних досягнень учнів з окремих предметів, відповідно до перспективного плану вивчення стану викладання предметів

Жовтень-квітень

Педрада, наказ

 

14.

Моніторинг результативності участі учнів у І-ІІІ етапах олімпіад з базових дисциплін, МАН, конкурсах, спортивних змаганнях

Січень, червень

Наказ

 

15.

Моніторинг стану дитячого травматизму

Вересень

Січень

Педрада, наказ

 

16.

Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів 1-11 класів у І, ІІ семестрах, за навчальний рік та виконання освітньої програми

Січень, червень

Звіти, наказ

 

17.

Моніторинг виконання річного плану роботи закладу освіти

Червень

Педрада

 

18.

Моніторинг психологічного клімату в колективі

Лютий

Анкети, довідка

 

19.

Моніторинг стану організації до профільного навчання

Квітень

Анкети, наказ

 

20.

Моніторинг доцільності використання й діагностика стану реалізації варіативної складової навчального плану

Березень

Наказ

 

21.

Моніторинг суспільного рейтингу закладу

Квітень

Анкети, звіт директора

 

22.

Моніторинг результатів ДПА учнів 4,9, 11 класів

Червень

Педрада

 

23.

Моніторинг участі педагогічних працівників у науково-методичній роботі, рівня педагогічної підготовки учителів, рівня їх задоволення педагогічною та науково-методичною діяльністю, виявлення проблем у педагогічній діяльності

Червень

Анкети, довідка

 

24

Моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні)  опитування учнів і випускників)

Травень

Анкети, довідка

 

25.

Моніторинг методичної роботи за навчальний рік

Червень

Наказ

 

26.

Моніторинг виховної роботи за навчальний рік

Червень

Наказ

 

27.

Моніторинг ведення зошитів з англійської мови, математики, української мови та літератури, зарубіжної літератури

Протягом року

Наказ

 

28.

Моніторинг стану організації харчування, впровадження ХААСП

Протягом року

Наказ, нарада при директорі

 

29.

Моніторинг організації охорони праці в закладі

Протягом року

Наказ,

нарада при директорі

 

30.

Моніторинг рівня сформованості учнівських колективів

Протягом року

Анкети, довідки

 

31.

       

32.

       

Додаток 3 до Положення про внутрішню

систему забезпечення якості освіти

Вивчення стану викладання предметів 5-11 класи

 

Рік  / Предмет

2021 – 2022

2022 – 2023

2023 – 2024

2024 – 2025

Українська мова та літератури

 

 

Н

 

Іноземна мова

 

   

П

Зарубіжна література

 

Н

 

 

Історія, правознавство, громадянська освіта

Н

 

 

 

Музичне мистецтво

Мистецтво, художня культура

 

Н

   

Образотворче мистецтво

 

Н

 

 

Математика

Н

     

Біологія та екологія, природознавство

 

 

Н

 

Географія

   

П

 

Хімія

 

 

Н

 

Фізика і астрономія

 

 

 

Н

Інформатика

 

   

Н

Фізична культура, , основи здоров’я Захист України

     

Н

Трудове навчання,

технології

П

 

   
 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вивчення стану викладання предметів

1 – 4 класи

Рік / Предмет

2021 – 2022

2022 – 2023

2023 – 2024

2024 – 2025

Українська мова та читання

 

 

Н

 

Математика

Н

 

   

Іноземна мова

 

   

П

Я досліджую світ

 

Н

   

Музичне мистецтво

 

Н

   

Образотворче мистецтво

 

Н

 

 

Технології, інформатика

 

   

Н

Фізична культура

 

 

 

Н

 ГПД

 

Н

 

 

Додаток 4 до Положення про внутрішню

систему забезпечення якості освіти

 

Професійний рівень діяльності вчителя

 

Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним ви­могам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що ви­суваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці:

Слідкує за спеціальною і методичною літературою; . працює за готовими ме­тодиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно

розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу ‘ навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спря­мовані на розвиток особистості,

інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науково- дослідницької, експеримен­тальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

3.Уміння аналізувати свою діяльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4.Знання нових

педагогічних

концепцій

Знає сучасні технології на­вчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й вихо­вання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

4.Знання теорії педагогіки й ві­кової психології учня

“Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й ви­ховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

 

 

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

І.Володіння способами інди­відуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації дифе­ренційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних»,«слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм пред­метом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі само­управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до осо­бистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з ви­сокою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошу­кову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

       

3. Робота з розвитку в учнів загально-

навчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень).

Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

4.Рівень

навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

 

ІІІ. Комунікативна культура

 

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Комуніка-тивні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комуні­кативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття.

Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

       

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педа­гогіці прийомами пере­конливого впливу, але ви­користовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до по­дальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе ви­користання в спілкуванні. Ви­ховує вміння толерантно ста­витися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні ро­зумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

       

4. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5.Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями .

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

 

6.Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

       

7.Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

                   

Додаток 1до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Селищенського ліцею

Критерії, індикатори оцінювання

освітніх і управлінських процесів закладу освіти та

внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Напрям оцінювання

Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Критерії оцінювання

Індикатори оцінювання

Методи збору інформації

1

2

3

4

5

1. Освітнє середовище закладу освіти

1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці

1.1.1.1. Облаштування території закладу та розташування приміщень є безпечними

1.1.1.1. Спостереження, опитування

1.1.1.2.У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму

1.1.1.2. Спостереження, опитування

1.1.1.3. У закладі освіти забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування класів (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень)

1.1.1.3. Вивчення документації, спостереження, опитування

1.1.1.4. У закладі освіти є робочі (персональні робочі) місця для педагогічних працівників та облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу

1.1.1.4. Спостереження, опитування

1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

1.1.2.1. У закладі освіти є достатні приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу

1.1.2.1. Спостереження, вивчення документації, опитування

1.1.2.2. Частка навчальних кабінетів початкових класів, фізики, хімії, біології, інформатики, майстерень/кабінетів трудового навчання (обслуговуючої праці), спортивної та актової зал, інших кабінетів, які обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми

1.1.2.2. Спостереження, вивчення документації, опитування

1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

1.1.3.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

1.1.3.1. Вивчення документації, опитування

1.1.3.2. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

1.1.3.2. Спостереження

1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

1.1.4.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу

1.1.4.1. Вивчення документації, опитування

1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу освіти діють у встановленому законодавством порядку

1.1.4.2. Вивчення документації, опитування

1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників

1.1.5.1. Організація харчування у закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти

1.1.5.1. Вивчення документації, спостереження

1.1.5.2. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені умовами харчування

1.1.5.2. Опитування

1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

1.1.6.1. У закладі освіти застосовуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет

1.1.6.1. Спостереження, опитування

1.1.6.2. Учасники освітнього процесу поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет

1.1.6.2. Опитування

1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

1.1.7.1. У закладі освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу

1.1.7.1. Опитування

1.1.7.2. Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності

1.1.7.2. Опитування

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі

1.2.1.1. У закладі освіти розроблено план заходів із запобігання та протидії булінгу

1.2.1.1. Вивчення документації, опитування

1.2.1.2. У закладі освіти реалізуються заходи із запобігання проявам дискримінації

1.2.1.2. Вивчення документації, опитування

1.2.1.3. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним

1.2.1.3. Опитування

1.2.1.4. Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти обізнані з ознаками булінгу, іншого насильства та засобами запобігання йому відповідно до законодавства

1.2.1.4. Опитування

1.2.1.5. Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії булінгу

1.2.1.5. Опитування

1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

1.2.2.1. У закладі освіти оприлюднені правила поведінки, спрямовані на формування позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини

1.2.2.1. Вивчення документації, опитування

1.2.2.2. Частка учасників освітнього процесу, ознайомлених із правилами поведінки у закладі освіти

1.2.2.2. Опитування

1.2.2.3. Учасники освітнього процесу дотримуються прийнятих у закладі освіти правил поведінки

1.2.2.3. Спостереження, опитування

1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви

1.2.3.1. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи

1.2.3.1. Вивчення документації, опитування

1.2.3.2. Заклад освіти реагує на звернення про випадки булінгу (у разі наявності)

1.2.3.2. Вивчення документації, опитування

1.2.3.3. Психологічна служба закладу освіти (практичний психолог, соціальний педагог) здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренінгові заняття тощо)

1.2.3.3. Опитування

1.2.3.4. Частка здобувачів освіти (в тому числі із соціально-вразливих груп), які в разі потреби отримують у закладі освіти психолого-соціальну підтримку

1.2.3.4. Опитування

1.2.3.5. Заклад освіти у випадку виявлення фактів булінгу та іншого насильства повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи

1.2.3.5. Вивчення документації., опитування

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування

1.3.1.1. У закладі освіти  забезпечується архітектурна доступність території та будівлі

1.3.1.1. Спостереження

1.3.1.2. У закладі освіти приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів тощо) і територія (доріжки, ігрові та спортивні майданчики тощо) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу

1.3.1.2. Спостереження, опитування

1.3.1.3. У закладі освіти є та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами (за наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

1.3.1.3. Спостереження, опитування

1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби)

1.3.2.1. Заклад освіти забезпечений асистентом вчителя, практичним психологом, вчителем-дефектологом, іншими фахівцями для реалізації інклюзивного навчання

1.3.2.1. Вивчення документації, опитування

1.3.2.2. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу

1.3.2.2. Спостереження, опитування

1.3.2.3. Педагогічні працівники застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

1.3.2.3. Спостереження

1.3.2.4. У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення команди психолого-педагогічного супроводу, розроблення індивідуальної програми розвитку тощо)

1.3.2.4. Вивчення документації, опитування

1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (за наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

1.3.3.1. У закладі освіти індивідуальні програми розвитку розроблено за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес

1.3.3.1. Вивчення документації, опитування

1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами

1.3.3.2. Вивчення документації, опитування

1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя

1.3.4.1. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя (харчування, гігієна, фізична активність тощо) та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти

1.3.4.1. Спостереження

1.3.4.2. Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти

1.3.4.2. Спостереження, опитування

1.3.5. У закладі освіти створено  простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)

1.3.5.1. Простір і ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи у рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу

1.3.5.1. Спостереження, опитування

1.3.5.2. Ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для формування інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти

1.3.5.2. Опитування

2. Система оцінювання здобувачів освіти

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

2.1.1.1. У закладі оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

2.1.1.1. Вивчення документації, спостереження, опитування

2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень

2.1.1.2. Опитування

2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

2.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу

2.1.2.1. Спостереження

2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним

2.1.3.1. Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним

2.1.3.1. Опитування

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти

2.2.1.1. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти

2.2.1.1. Вивчення документації, опитування

2.2.1.2. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування

2.2.1.2. Опитування

2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання

2.2.2.1. Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися

2.2.2.1. Спостереження, опитування

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання

2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності

2.3.1.1. Опитування

2.3.1.2. Частка здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою

2.3.1.1. Опитування

2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

2.3.2.1. Педагогічні працівники в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

2.3.2.1. Спостереження, опитування

3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

3.1.1.1. Частка педагогічних працівників, які використовують календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу освіти та аналізують її результативність

3.1.1.1. Спостереження, опитування

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти

3.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними вміннями

3.1.2.1. Спостереження

3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)

3.1.3.1. Педагогічні працівники беруть участь у розробленні індивідуальних освітніх траєкторій (складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень тощо) та відстежують їх результативність

3.1.3.1. Спостереження

3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)

3.1.4.1. Частка педагогічних працівників, які створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки

3.1.4.1. Опитування

3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

3.1.5.1. Учителі, які використовують зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей

3.1.5.1. Спостереження

3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

3.1.6.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

3.1.6.1. Спостереження

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми  з особливими освітніми потребами

3.2.1.1. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня своєї педагогічної майстерності

3.2.1.1. Вивчення документації, опитування

3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх технологій, експериментальна робота), ініціюють та/або реалізують освітні проекти

3.2.2.1. Вивчення документації, опитування

3.2.2.2. Педагогічні працівники здійснюють експертну діяльність в сфері загальної середньої освіти

3.2.2.2. Вивчення документації, опитування

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

3.3.1.1. Частка здобувачів освіти, які вважають, що їх думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі

3.3.1.1. Опитування

3.3.1.2. Частка педагогічних працівників, які використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу

3.3.1.2. Спостереження

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

3.3.2.1. У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах

3.3.2.1. Вивчення документації, опитування

3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

3.3.3.1. Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції, взаємовідвідування занять, наставництво, публікації тощо)

3.3.3.1. Вивчення документації, опитування

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності

3.4.1.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності

3.4.1.1. Спостереження, опитування

3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти

3.4.2.1. Частка педагогічних працівників, які інформують здобувачів освіти про правила дотримання академічної доброчесності

3.4.2.1. Спостереження, опитування

4. Управлінські процеси закладу освіти

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності

4.1.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, територія обслуговування, формування контингенту здобувачів освіти, обсяг та джерела фінансування тощо), передбачає заходи з підвищення якості освітньої діяльності

4.1.1.1. Вивчення документації, опитування

4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку

4.1.2.1. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію його розвитку

4.1.2.1. Вивчення документації, опитування

4.1.2.2. Учасники освітнього процесу залучаються до розроблення річного плану роботи закладу освіти

4.1.2.2. Опитування

4.1.2.3. Керівник та органи громадського самоврядування закладу освіти аналізують реалізацію річного плану роботи та у разі потреби коригують його

4.1.2.3. Вивчення документації

4.1.2.4. Діяльність педагогічної ради закладу освіти спрямовується на реалізацію річного плану роботи та стратегію розвитку закладу

4.1.2.4. Вивчення документації, опитування

4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти

4.1.3.1. Заклад освіти розробляє та оприлюднює документ, що визначає стратегію (політику) і процедури забезпечення якості освіти

4.1.3.1. Вивчення документації, опитування

4.1.3.2. У закладі освіти здійснюється періодичне (не рідше одного разу на рік) самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі процедур

4.1.3.2. Вивчення документації

4.1.3.3. Учасники освітнього процесу залучаються до самооцінювання якості освітньої діяльності

4.1.3.3. Вивчення документації, опитування

4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання

4.1.4.1. Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, здійснює проектну діяльність тощо)

4.1.4.1. Вивчення документації, опитування

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру

4.2.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти і діями керівництва щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці між ними

4.2.1.1. Опитування

4.2.1.2. У закладі освіти забезпечується доступ учасників освітнього процесу, представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації тощо)

4.2.1.2. Вивчення документації, опитування

4.2.1.3. Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідних заходів реагування

4.2.1.3. Вивчення документації, опитування

4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах

4.2.2.1. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти/інформація на сайті засновника, сторінки у соціальних мережах тощо)

4.2.2.1. Спостереження, опитування

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

4.3.1.1. У закладі освіти укомплектовано кадровий склад (наявність/відсутність вакансій)

4.3.1.1. Вивчення документації, опитування

4.3.1.2. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які працюють за фахом (мають відповідну освіту та/або професійну кваліфікацію)

4.3.1.2. Вивчення документації

4.3.2. Керівництво закладу освіти мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

4.3.2.1. Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників

4.3.2.1. Опитування

4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників

4.3.3.1. Керівництво закладу освіти створює умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників

4.3.3.1. Вивчення документації, опитування

4.3.3.2. Частка педагогічних працівників, які вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові

4.3.3.2. Опитування

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу

4.4.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються

4.4.1.1. Опитування

4.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу

4.4.2.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень

4.4.2.1. Опитування

4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування

4.4.3.1. Керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти

4.4.3.1. Опитування

4.4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади

4.4.4.1. Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу освіти та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, екологічні проекти, заходи тощо)

4.4.4.1. Вивчення документації, опитування

4.4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам

4.4.5.1. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу

4.4.5.1. Вивчення документації, опитування

4.4.5.2. Розклад навчальних занять забезпечує рівномірний  розподіл навчального навантаження з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти

4.4.5.2. Вивчення документації, опитування

4.4.5.3. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми

4.4.5.3. Вивчення документації, опитування

4.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

4.4.6.1. Керівництво закладу освіти  забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, використання форм організації освітнього процесу відповідно до потреб здобувачів освіти

4.4.6.1. Вивчення документації

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної добрчесності

4.5.1.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів із формування академічної доброчесності та протидіє фактам її порушення

4.5.1.1. Вивчення документації, опитування

4.5.1.2. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності

4.5.1.2. Опитування

4.5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

4.5.2.1. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

4.5.2.1. Опитування

Інструментарій проведення самооцінювання в Селищенському ліцеї

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти

Перший (високий)

Другий (достатній)

Третій
(вимагає покращення)

Четвертий (низький)

Напрям оцінювання 1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 Вимога 1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

1.1.1. Територія та приміщення чисті, охайні, та доглянуті

1.1.1. Територія та приміщення чисті та охайні

1.1.1. На території закладу є нагромадження сміття, будівельного матеріалу, опалого листя тощо

1.1.1. Територія закладу та/або приміщення – занедбані та небезпечні для учасників освітнього процесу.

На території наявні колючі кущі, дерева, рослини, гриби з отруйними властивостями

 

_

Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу

Огляд території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу здійснюється періодично

Огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу не здійснюється

Уся територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час

Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час

Територія ділянки закладу частково освітлюється (наприклад, біля входу) у вечірній та нічний час

Територія не освітлюється у вечірній і нічний час

Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. Унеможливлено доступ сторонніх осіб до приміщень закладу

Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту. Приміщення закладу освіти недоступні для сторонніх осіб

Територія доступна для сторонніх осіб і несанкціонованого заїзду транспорту та/або приміщення закладу освіти недоступні для сторонніх осіб

Територія не огороджена або значна частина огорожі відсутня. Приміщення закладу доступне для доступу сторонніх осіб

Кількість учнів закладу освіти не перевищує його проєктну потужність

Кількість учнів закладу освіти перевищує його проєктну потужність, однак не порушується безпека і комфорт учасників освітнього процесу (керівником вжито належних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу)

Кількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність, що знижує рівень безпеки і комфорту учасників освітнього процесу (керівником закладу заплановані заходи для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу)

Кількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність, керівником не вживається жодних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу

Облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Футбольне поле має трав’яне або штучне покриття. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів обладнані тіньовими навісами , ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів та запитам дітей з особливими освітніми потребами. Для організації рухової активності учнів наявні спортивний інвентар та ігрове обладнання (м’ячі, скакалки, тенісні ракетки, обручі тощо)

Облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Наявне футбольне поле, яке має трав’яне або штучне покриття. Майданчики для учнів 1 – 4-х обладнані тіньовими навісами класів обладнані ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів та запитам дітей з особливими освітніми потребами

Наявні футбольне поле, спортивні майданчики та/або майданчики для учнів 1 – 4-х класів не облаштовані для використання

Спортивні та/або ігрові майданчики, футбольне поле відсутні

Початкова школа розміщена в окремому приміщенні/блоці на 1-2 поверхах, відокремлено від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти. Роздягальні, санітарні вузли для здобувачів освіти початкової школи є непрохідними, відокремленими та недоступними для користування здобувачами освіти інших вікових груп

Навчальні кабінети початкової школи непрохідні. Початкова школа розташована відокремлено від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти

Роздягальні, санітарні вузли для здобувачів освіти початкової школи є непрохідними, та недоступними для користування здобувачами освіти інших вікових груп

Початкова школа або частина класів початкової школи не відокремлена від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти.

Відокремлені санітарні вузли для здобувачів освіти початкової школи не облаштовані

Наявні прохідні навчальні приміщення та навчальні кабінети, що облаштовані в пристосованих приміщеннях із порушенням санітарних норм.

Навчальні приміщення початкової школи частково розташовані на третьому поверсі та вище, поряд з навчальними приміщеннями для здобувачів базової та профільної середньої освіти.

Санітарні вузли для початкової школи відсутні

У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідають санітарним нормам. Регулярно проводиться вологе прибирання

У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідають санітарним нормам. Регулярно проводиться вологе прибирання

В окремих приміщеннях закладу не створено комфортний повітряно-тепловий режим та не забезпечено належне освітлення. Прибирання приміщень є нерегулярним

Значна частина приміщень закладу функціонують в умовах незадовільного повітряно-теплового режиму та освітлення.

Прибирання приміщень є нерегулярним

Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані

Більшість учасників освітнього процесу оцінюють чистоту туалетних кімнат на “4”

Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані

Більшість учасників освітнього процесу оцінюють чистоту туалетних кімнат “3”

Облаштування та/або утримання туалетів не відповідає санітарним вимогам

Відсутні внутрішні вбиральні (туалет облаштовано на вулиці)

У закладі забезпечено питний режим у різні дозволені способи

Питний режим забезпечено одним із дозволених способів

Є проблеми із постійним забезпеченням питного режиму в закладі освіти

Питний режим у закладі освіти не забезпечено

Приміщення закладу освіти використовуються раціонально. Комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень

Приміщення закладу освіти використовуються раціонально. У переважній більшості випадків комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, площі навчальних приміщень

Частина приміщень закладу освіти нераціонально використовуються під час організації освітнього процесу.

При комплектуванні класів не враховується чисельність та площа навчальних приміщень

Приміщення закладу освіти використовуються нераціонально, при комплектуванні класів не враховується чисельність і площа навчальних приміщень

У закладі освіти є персональні робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу

У закладі освіти є робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу

Педагогічні працівники забезпечені робочими місцями. Є потреба в створенні додаткових місць відпочинку для учасників освітнього процесу

Є робочі місця лише для частини педагогічних працівників, відсутні місця відпочинку для учасників освітнього процесу

1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними кабінетами, лабораторіями, майстернями та іншими приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу

1.1.2. Заклад освіти забезпечений необхідними навчальними кабінетами і приміщеннями для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу

1.1.2. Заклад освіти частково забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу

1.1.2. Заклад освіти не забезпечений необхідними навчальними кабінетами, недостатня кількість приміщень для забезпечення освітнього процесу

Навчальні кабінети повністю обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми

 

Навчальні кабінети достатньо обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми

Не всі навчальні кабінети обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми

Навчальні кабінети не обладнані або обладнані засобами навчання, що не дозволяють виконати відповідну навчальну програму

1.1.3. Інструктажі/ навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та здобувачами освіти проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). До проведення інструктажів залучаються працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

1.1.3. Інструктажі/ навчання з працівниками та здобувачами освіти проводяться згідно з законодавством про охорону праці. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

 

1.1.3.Інструктажі з працівниками закладу освіти та здобувачами освіти проводяться несистематично. Навчання з метою відпрацювання практичних навичок зі здобувачами освіти та працівниками не проводиться. Частина учасників освітнього процесу дотримується вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

 

1.1.3.Інструктажі/навчання працівниками закладу освіти і здобувачами освіти не проводяться. Учасники освітнього процесу не дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

 

1.1.4*. Інструктажі/навчання з педагогічними працівниками щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють у встановленому порядку

_

_

1.1.4.* Не проводяться інструктажі та навчання щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травматизму або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу. Педагогічні працівники й керівництво закладу не вживають відповідних заходів реагування у разі нещасного випадку

1.1.5. У закладі освіти створено умови для формування культури здорового харчування у здобувачів освіти. Учасники освітнього процесу задоволені умовами харчування

1.1.5. Організація харчування в закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. Переважна більшість опитаних учнів та їхніх батьків, а також переважна більшість учителів задоволені умовами харчування.

1.1.5. Організація харчування в закладі освіти не сприяє формуванню культури здорового харчування. Лише близько половини учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування.

1.1.5. У закладі освіти не створено умов для організації культури здорового харчування. Незначна кількість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування.

1.1.6. Комп’ютери закладу освіти обладнані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет

1.1.6. Переважна більшість комп’ютерів закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет

1.1.6. Менше половини комп’ютерів закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет

1.1.6.Комп’ютери закладу освіти не облаштовані технічними засобами та інструментами контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет

У закладі освіти кожної чверті проводиться (під час навчальних занять, позакласних заходів) робота з учнями та їхніми батьками щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет

 

З батьками раз у півріччя проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет. Зі здобувачами освіти інформаційні заходи щодо безпечного використання мережі Інтернет проводяться під час позакласних заходів та лише під час навчальних занять з інформатики

Більшість здобувачів освіти та їхніх батьків поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет та дотримуються загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет. У поодиноких випадках проводиться відповідна робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет

Більшість здобувачів освіти та їхніх батьків не поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет та дотримуються загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет.

Робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет у закладі не проводиться

1.1.7. У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість (95% та більше відсотків) з числа батьків вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти

1.1.7. У закладі освіти здійснюється робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Менше 10% батьків вважають, що у дітей виникали проблеми з адаптацією

1.1.7. У закладі освіти проводяться окремі, несистематичні заходи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності.

Менше 20 % батьків вважають, що у дітей виникали проблеми з адаптацією

1.1.7. У закладі освіти не проводиться робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість батьків вказали на проблеми, що виникали у їхніх дітей з адаптацією до умов закладу

Більше 20% батьків вважають, що у дітей виникали проблеми з адаптацією

Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

 

1.2.1. У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заходи проводяться регулярно, відповідно до плану роботи. До них залучаються усі категорії учасників освітнього процесу. Заходи враховують вікові особливості учнів початкової, базової та профільної школи (у разі наявності) та можливості учнів з особливими освітніми потребами

1.2.1. У закладі освіти розроблено, але не затверджено та/або не оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заплановані заходи не передбачають залучення усіх учасників освітнього процесу (наприклад, батьків, учнів початкових класів, учнів спеціальних класів тощо) та /або проводяться лише поодинокі (не більше двох на рік) заходи із запобігання проявам дискримінації

1.2.1. У закладі відсутній План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У закладі освіти не проводяться заходи із запобігання проявам дискримінації.

Здобувачі освіти та педагогічні працівники вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним

Переважна більшість здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним

Більшість здобувачів освіти або педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним

Близько половини учнів або педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним

Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання (у тому числі дистанційно) з протидії булінгу, співпрацюють з компетентними фахівцями, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому

Керівництво та переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти проходять навчання з протидії булінгу в закладі, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому

Керівництво та частина педагогічних працівників закладу освіти ознайомлені з нормативно-правовими документами та проходили навчання щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому

Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти не ознайомлені з нормативно-правовими документами та не проходили навчання щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому

 

Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, регулярно залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії булінгу

Заклад освіти періодично залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу

Заклад освіти не частіше одного разу на рік залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу

Заклад освіти не залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу

1.2.2. У закладі освіти розроблені за участю учасників освітнього процесу та оприлюднені правила поведінки, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці. Учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та дотримуються їх. Також кожен клас має свої правила поведінки

1.2.2. У закладі освіти розроблені за участю учасників освітнього процесу та оприлюднені правила поведінки, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці.Усі учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та переважна більшість дотримується їх

1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, проте вони не формують позитивної мотивації. Більшість учасників освітнього процесу ознайомлені з ними та більшість дотримуються їх

1.2.2. У закладі освіти відсутні розроблені правила поведінки для учнів

 

1.2.3. У закладі освіти здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними

1.2.3. У закладі освіти постійно здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи

1.2.3. У закладі освіти забезпечується фіксація відсутності здобувачів освіти на заняттях, проте не здійснюється аналіз причин їхньої відсутності

1.2.3. У закладі освіти практично не здійснюється контроль відсутності здобувачів освіти на навчальних заняттях

Заклад освіти має розроблені процедури реагування на випадки булінгу. У разі звернень про випадки булінгу, заклад реагує відповідно до затверджених процедур.  Приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень, здійснюється аналіз звернень та ефективності прийнятих рішень.

Заклад має розроблені процедури реагування на випадки булінгу. У разі звернень про випадки булінгу,

заклад реагує, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень

(переважна більшість учасників освітнього процесу зазначають, що після їхнього звернення про випадки булінгу, проблема вирішилася конструктивно).

Є поодинокі свідчення серед учнів про випадки булінгу, які були припинені після звернення учнів до педагогів чи батьків

Заклад має розроблені процедури реагування на випадки булінгу. У разі звернень про випадки булінгу,

заклад ситуативно реагує. Робота в закладі освіти з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству здійснюється, але вона не є системною.

Учні зазначають про випадки булінгу, однак дії керівництва допомогли лише частково: булінг/цькування стосовно них припинився лише на певний час

У закладі можуть бути розроблені процедури реагування на випадки булінгу, однак у разі звернень про випадки булінгу, заклад практично не реагує У закладі освіти відсутня робота з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству (більшість учасників освітнього процесу зазначають, що реагування на звернення про випадки булінгу не відбувалося).

Учні зазначають про випадки булінгу, на які керівництвом закладу не було вжито жодних дій

Психологічна служба закладу освіти здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Учасники освітнього процесу, яким необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують її

Учасники освітнього процесу, у разі потреби, отримують необхідну психолого-соціальну підтримку (від практичного психолога та/або соціального педагога закладу освіти чи залучених фахівців (центру професійного розвитку, інклюзивно-ресурсного центру, закладу вищої освіти тощо)

Більшість учасників освітнього процесу, в разі потреби, отримують необхідну психолого-соціальну підтримку (від практичного психолога та/або соціального педагога чи залучених фахівців (центру професійного розвитку, інклюзивно-ресурсного центру, закладу вищої освіти тощо)

Близько половини учасників освітнього процесу, яким необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують її (від практичного психолога та соціального педагога чи залучених фахівців (центру професійного розвитку, інклюзивно-ресурсного центру, закладу вищої освіти тощо)

Заклад освіти повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства

Заклад освіти повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства

Заклад освіти не завжди повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства

Заклад освіти не повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

1.3.1. У закладі освіти забезпечено безперешкодний доступ до всіх будівель, приміщень

 

1.3.1. У закладі освіти забезпечено безперешкодний доступ до споруди (-д) та/або окремих навчальних приміщень

1.3.1. У закладі освіти не забезпечено безперешкодного доступу до споруди (-д) та навчальних приміщень

Приміщення і територія адаптовані для використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, навчальні приміщення, їдальня, маршові сходи (наявність мобільних підйомників), коридори, гардероб облаштовані з урахування індивідуальних потреб та можливостей учасників освітнього процесу

_

 

Територія та/або окремі приміщення (навчальні кабінети, туалетні кімнати, коридори) та/або маршові сходи не адаптовані для використання усіма учасниками освітнього процесу

Територія, приміщення й закладу освіти не адаптовані для використання усіма учасниками освітнього процесу

У закладі освіти наявні та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти

Функціонує ресурсна кімната. У разі її відсутності ведуться роботи з її створення та облаштування або облаштовано сенсорні осередки. У закладі освіти наявні та використовуються дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами

 Ресурсна кімната відсутня або практично не використовується.

У закладі освіти наявні дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами, однак вони не відповідають віковим особливостям дітей та∕або їхнім освітнім потребам

У закладі освіти відсутні ресурсна кімната та дидактичні засоби для дітей з особливими освітніми потребами

1.3.2. Заклад освіти забезпечений фахівцями та/або залучає фахівців, необхідних для реалізації інклюзивного навчання

1.3.2. У закладі освіти до реалізації інклюзивного навчання не залучаються всі необхідні фахівці

1.3.2. Заклад освіти не має та не залучає фахівців для реалізації інклюзивного навчання

У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, на основі єдності, співпраці педагогічного колективу з сім’єю, фахівцями ІРЦ, іншими фахівцями. Педагогічні працівники застосовують необхідні форми й методи роботи під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Педагогічні працівники застосовують необхідні форми й методи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, однак сім’я до цього процесу залучається не в повній мірі.

Педагогічні працівники не завжди застосовують необхідні форми й методи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

У закладі освіти не забезпечено корекційну спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами.

Педагогічні працівники не застосовують форми й методи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами, створено команду психолого-педагогічного супроводу

Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах або за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж) створено команду психолого-педагогічного супроводу

 У закладі створено команду психолого-педагогічного супроводу, однак на практиці робота не відбувається

У закладі освіти не створено команду психолого-педагогічного супроводу

Для дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальні програми розвитку; до розроблення індивідуальної програми розвитку залучені батьки, створені умови для залучення асистента дитини до освітнього процесу

Для дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальні програми розвитку; до розроблення індивідуальної програми розвитку залучаються батьки

Індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами розроблено, але без залучення батьків

У закладі освіти не розроблено індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами

 

1.3.3. Заклад освіти системно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (наявні угоди про співпрацю)

1.3.3.Заклад освіти у разі потреби співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами

1.3.3. Заклад освіти не завжди звертається до інклюзивно-ресурсного центру щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (навіть, коли є в цьому потреба)

1.3.3. Заклад освіти не співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами

1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки в учнів наскрізно в освітньому процесі, у тому числі через учнівські освітні проєкти

1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки в здобувачів освіти наскрізно в освітньому процесі

1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти під час викладання окремих предметів (курсів)

1.3.4. У закладі освіти практично не формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти

Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та умінь, спільних для всіх компетентностей

Обладнання, засоби навчання застосовується у більшості навчальних завдань або видів діяльності, спрямованих на формування ключових компетентностей та умінь, спільних для всіх компетентностей

Наявне обладнання й засоби навчання не завжди використовуються для формування ключових компетентностей та умінь, спільних для всіх компетентностей

Наявне обладнання не використовується для формування ключових компетентностей учнів

1.3.5. У закладі освіти створено інформаційно-ресурсний центр, який використовується для навчальної, проєктної, дослідницької, творчої діяльності, організації різних форм роботи, комунікації учасників освітнього процесу. Ресурси бібліотеки використовуються для формування в учнів інформаційно-комунікативної компетентності через проведення консультацій, навчальних занять, позаурочних заходів

1.3.5. Бібліотека закладу освіти використовується для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, позаурочних заходів

1.3.5. У закладі освіти наявна бібліотека, але її ресурси не використовуються для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, проведення освітніх заходів

1.3.5. У закладі освіти відсутні необхідні ресурси для функціонування бібліотеки. Бібліотека відсутня або не функціонує

Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ

Вимога 2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено у різних формах: на сайті закладу, в групах соціальних мереж, інтерактивній інтернет платформі, в усній формі від педагогічних працівників, за допомогою інформаційних стендів у навчальних приміщеннях

2.1.1. Критерії оцінювання результатів навчання оприлюднено в різних формах, а правила і процедури оцінювання висвітлено на сайті закладу освіти та/або в змісті освітньої програми

2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено лише на сайті закладу освіти (наприклад, у змісті освітньої програми)

2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів не оприлюднено

Учні отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання

Переважна більшість учнів отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання

Більшість учнів отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання

Учні фактично не отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання

2.1.2. Усі педагоги в освітньому процесі використовують компетентнісний підхід для оцінювання результатів навчання учнів

2.1.2. Переважна більшість педагогічних працівників використовують систему оцінювання, яка грунтується на компетентнісному підході

2.1.2.

Більше половини педагогічних працівників використовують оцінювання, яке ґрунтується на компетентнісному підході

2.1.2. Здебільшого вчителі не застосовують систему оцінювання, що ґрунтується на компетентнісному підході

2.1.3. Учні та батьки (100% 90% з числа опитаних) вважають оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним

2.1.3. Переважна більшість з числа опитаних (89% – 80%) учнів і батьків вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним

2.1.3. Більшість з числа опитаних учнів і батьків (79% – 60%) вважають оцінювання їхніх результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним

2.1.3. Близько половини учнів або батьків з числа опитаних (менше 60%) вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним

Вимога 2.2. Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі

2.2.1. У закладі освіти систематично проводяться відстеження результатів навчання учнів з усіх предметів (курсів) інваріантної частини

2.2.1. У закладі освіти проводиться відстеження результатів навчання кожного учня (не менше ніж двічі) упродовж навчального року) з усіх предметів (курсів) інваріантної частини

2.2.1. У закладі освіти проводиться відстеження результатів навчання кожного учня один-два рази за навчальний рік, однак не охоплюють усі навчальні предмети (курси) інваріантної частини

2.2.1. Відстеження результатів навчання кожного учня не проводились або проводились не кожного навчального року

За результатами проведених відстежень здійснюється аналіз результатів навчання учнів, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень (наявна позитивна динаміка в показниках розвитку здобувачів освіти)

За результатами відстежень кожного учня здійснюється аналіз результатів навчання приймаються рішення щодо їх надання учням необхідної підтримки

 

За результатами відстеження здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. Підтримка надається не всім учням, які цього потребують

 

Результати відстеження лише зафіксовані, аналіз не здійснювався підтримка учням не надавалася

 

 

 

2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу учнів, формує у них позитивну самооцінку. Переважна більшість вчителів застосовують у своїй роботі систему формувального оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися)

2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу учнів. Більшість учителів використовують у своїй роботі систему формувального оцінювання, відстежують особистісний поступ учнів, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися

2.2.2. Окремі вчителі використовують у своїй роботі елементи формувального оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися)

2.2.2. У поодиноких випадках учителі використовують у своїй роботі окремі елементи формувального оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, не відзначають досягнення, не підтримують бажання навчатися, не запобігають побоюванням помилитися)

Вимога 2.3. Спрямованість системи оцінювання результатів навчання учнів на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

2.3.1. Учні отримують можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності. Учні отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Переважна більшість учнів відповідально ставиться до процесу навчання

2.3.1. Учні отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Більшість учнів відповідально ставиться до процесу навчання

2.3.1. Близько половини учнів отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. Менше половини учнів відповідально ставляться до процесу навчання

2.3.1. Менше третини учнів отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. У більшості учнів не сформовано відповідальне ставлення до процесу навчання

2.3.2. Заклад освіти забезпечує розвиток в учнів уміннь самооцінювання та самомотивації. Переважна більшість учителів застосовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів

2.3.2. Близько половини вчителів систематично застосовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів

2.3.2. Окремі вчителі застосовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів

2.3.2. У закладі освіти майже не застосовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів або використовується в поодиноких випадках

Напрям оцінювання 3. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

3.1.1. Педагоги планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування, розроблене самостійно або спільно з колегами відповідно до освітньої програми, з урахуванням мети, індивідуальних особливостей учнів, особливостей закладу

3.1.1.1. Учителі планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування, розроблене самостійно або спільно з колегами, що відповідає освітній програмі закладу

3.1.1. Учителі планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування

 

3.1.1. Окремі вчителі не мають календарно-тематичного планування

 

Учителі аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного плану та підходів до викладання  відповідного навчального предмету (курсу) з урахуванням профілю, специфіки класу

Учителі аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного планування

Більшість вчителів аналізують результативність календарно-тематичного планування та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи

Менше половини вчителів аналізують результативність календарно-тематичного планування

3.1.2.Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями не менше чотирьома ключовими компетентностями та уміннями, спільними для всіх компетентностей, у тому числі, технології дистанційного навчання (у разі потреби)

3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями не менше трьома ключовими компетентностями та уміннями, спільними для всіх компетентностей, у тому числі, технології дистанційного навчання (у разі потреби)

3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями не менше двома ключовими компетентностями та уміннями, спільними для всіх компетентностей

3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями однієї ключової компетентності та окремими уміннями, спільними для всіх компетентностей

3.1.3. Учителі беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, у тому числі, за власною ініціативою. Здійснюють аналіз якості навчання учнів, які навчаються за індивідуальними освітніми траєкторіями

3.1.3. Учителі беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби) або використовують їх окремі елементи (складають завдання, надають консультації, проводять оцінювання результатів навчання учнів тощо) та відстежують їх результативність

3.1.3. Окремі вчителі  використовують у своїй роботі елементи індивідуальних освітніх траєкторій, навіть якщо в цьому є потреба (розроблення завдань, надання консультацій, проведення оцінювання результатів навчання учнів тощо)

3.1.3. Учителі не використовують у своїй роботі елементи індивідуальних освітніх траєкторій, навіть якщо в цьому є потреба (розроблення завдань, надання консультацій, проведення оцінювання результатів навчання учнів тощо)

3.1.4. Переважна більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації з професійної тематики у фахових виданнях, освітніх сайтах, інтернет блогах та оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали)

3.1.4. Більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації з професійної тематики та/або оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали) у фахових виданнях, освітніх сайтах, інтернет блогах

3.1.4. Менше половини педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали)

3.1.4. Педагогічні працівники закладу не створюють власних освітніх ресурсів (навчально-методичних матеріалів) та не використовують їх

3.1.5. Учителі використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку, у тому числі власним прикладом та під час комунікації з учнями

3.1.5. Учителі використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

3.1.5. Більшість учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

3.1.5. Менше половини вчителів використовують зміст предмету (курсу) для формування загальнолюдських цінностей

3.1.6. Учителі використовують ІКТ, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями, у тому числі, при створенні інформаційних ресурсів, комунікації з учасниками освітнього процесу

3.1.6. Переважна більшість учителів використовують ІКТ в освітньому процесі, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями

3.1.6. Більшість вчителів використовують ІКТ в освітньому процесі, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями

3.1.6. Менше половини вчителів використовують ІКТ в освітньому процесі

Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1.Педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня власної професійної майстерності, які відповідають освітній програмі закладу, у тому числі, щодо методик роботи з учнями з особливими освітніми потребами

3.2.1. Переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності, які відповідають освітній програмі закладу, у тому числі, щодо методик роботи з учнями з особливими освітніми потребами

3.2.1. Більшість педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності з урахуванням освітніх інновацій, освітніх потреб учнів

3.2.1. Більшість педагогічних працівників закладу освіти не забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням освітніх інновацій, освітніх потреб учнів

3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність, реалізують освітні проєкти, беруть участь у дослідно-експериментальній роботі. Результати роботи оприлюднені та упроваджуються в практику роботи закладу. Педагогічні працівники закладу освіти залучаються до експертної роботи

3.2.2. Упродовж останніх трьох років у закладі освіти педагогічні працівники впроваджували/

впроваджують інноваційну діяльність, дослідно-експериментальну роботу. Педагогічні працівники ініціюють та/або реалізують освітні проєкти

3.2.2. Окремі педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність або реалізують освітні проєкти.

3.2.2.Педагогічні працівники не беруть участь в інноваційній діяльності, педагоги не ініціюють та/або не реалізують освітні проєкти. Педагогічні працівники не залучаються до експертної роботи

Вимога 3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти

3.3.1. Переважна більшість учнів вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі

3.3.1. Більшість учнів вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі

3.3.1. Менше половини учнів вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі

3.3.1. Переважна більшість учнів вважають, що їхня думка не вислуховується і не враховується вчителями в освітньому процесі

Педагогічні працівники використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід

Педагогічні працівники використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти

Більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти

Менше половини педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти

3.3.2. Педагоги забезпечують конструктивну співпрацю з батьками учнів у різних формах та різними способами на засадах педагогіки партнерства. Забезпечується постійний зворотній зв’язок

3.3.2. Педагоги забезпечують конструктивну співпрацю з батьками учнів. Забезпечується зворотній зв’язок

3.3.2. Педагоги співпрацюють з батьками учнів на основі конструктивної взаємодії

3.3.2. У закладі освіти відсутня конструктивна співпраця педагогічних працівників з батьками учнів

Переважна більшість батьків задоволені рівнем комунікації з педагогічними працівниками

Більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками

Близько половини батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками

Менше половини батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками

3.3.3. У закладі освіти налагоджено професійну співпрацю. Окрім методичних об’єднань учителів у закладі освіти є неформальні об’єднання педагогічних працівників (професійні спільноти, творчі групи), реалізуються спільні проєкти, практикується наставництво, взаємовідвідування навчальних занять

3.3.3. У закладі освіти налагоджено професійну співпрацю, діють методичні об’єднання, діяльність яких характеризується різними формами взаємодії, ініціативами щодо забезпечення якості освіти закладом, активною участю в педагогічних радах. Практикується наставництво

3.3.3. У закладі освіти є методичні об’єднання, діяльність яких здійснюється лише у формі засідань. Наставництво не практикується навіть у разі такої необхідності

3.3.3. У закладі освіти професійна співпраця між педагогами практично не здійснюється

Більше 90% педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів

Переважна більшість педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою

Більшість педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою

Менше половини педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності

3.4.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності (під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності, у тому числі оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти, використанні джерел інформації, результатів досліджень, розробляють завдання, які унеможливлюють списування)

3.4.1.Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, використанні джерел інформації, результатів досліджень)

3.4.1. Окремі педагогічні працівники порушують засади академічної доброчесності

3.4.1. Педагогічні працівники закладу освіту не володіють культурою академічної доброчесності (не об’єктивно та упереджено оцінюють результати навчання учнів, вдаються до академічного плагіату)

3.4.2. Педагогічні працівники формують культуру академічної доброчесності учнів, інформуючи про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу, у тому числі під час проведення навчальних занять

3.4.2. Переважна більшість учителів інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу, у тому числі під час проведення навчальних занять

3.4.2. Більшість учителів інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять

3.4.2. У закладі освіти учні практично не отримують інформацію від вчителів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності

Напрям оцінювання 4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям та умовам його діяльності, є чіткою і вимірюваною (актуалізованою в часі), розроблена за кожним із напрямів освітньої діяльності

4.1.1. У закладі освіти розроблена стратегія розвитку, відповідає особливостям та умовам його діяльності, є вимірюваною (актуалізованою в часі), враховує напрями освітньої діяльності. Проте не визначено чіткого вектору в розвитку в стратегічних та операційних цілях

4.1.1. У закладі освіти розроблена стратегія розвитку закладу освіти з переважанням загальних положень, у змісті не прослідковуються напрями освітньої діяльності

4.1.1. У закладі освіти відсутня стратегія розвитку

 

4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, враховує освітню програму, результати самооцінювання. До розроблення річного плану роботи залучаються учасники освітнього процесу. Здійснюється аналіз реалізації річного плану роботи за попередній навчальний рік

4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, враховує освітню програму, результати самооцінювання, містить аналіз роботи закладу за попередній навчальний рік, розробляється в співпраці керівництва закладу освіти та педагогічних працівників

4.1.2. Річний план роботи фіксує лише поточні завдання. Аналіз реалізації річного плану роботи здійснюється, але необхідні зміни на наступний навчальний рік не вносяться

 

4.1.2. У закладі освіти річний план роботи відсутній

 

Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану, стратегії розвитку закладу, результатів самооцінювання

Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану та стратегії розвитку закладу, результатів самооцінювання

Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану роботи, не розглядаються питання, які пов’язані з реалізацією стратегії розвитку закладу освіти, результатами самооцінювання

Діяльність педагогічної ради майже не враховує річний план роботи закладу освіти, спрямовує свою діяльність на вирішення поточних питань.

Або засідання педагогічної ради не проводяться

4.1.3. У закладі освіти здійснюється розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти. Положення за своїм змістом є чітким (у змісті документу відсутня надлишкова інформація, наприклад, критерії оцінювання результатів навчання учнів, питання атестації педагогів тощо) і функціональним (на основі розробленого Положення можна провести самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти)

4.1.3. У закладі освіти розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) й процедури забезпечення якості освіти

Положення за своїм змістом є чітким і функціональним

4.1.3. Розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) й процедури забезпечення якості освіти.

Положення за своїм змістом не є функціональним і не дозволяє провести процедуру самооцінювання

4.1.3. У закладі не розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Щорічно проводиться комплексне самооцінювання освітньої діяльності.

Отримані результати висвітлені в річному звіті про освітню діяльність (звіті керівника).

Отримані результати враховуються при плануванні роботи закладу освіти (стратегії, річного плану, розробленні освітньої програми)

У закладі освіти здійснюється щорічне самооцінювання (комплексне або за окремими освітніми напрямами чи рівнями освіти). У рік, що передує інституційному аудиту, проводиться комплексне самооцінювання.

Отримані результати враховуються при плануванні роботи закладу освіти (стратегії, річного плану)

У закладі здійснюється процедура самооцінювання рідше, ніж один раз на рік або використовуються лише окремі інструменти самооцінювання. Отримані результати вибірково враховуються в річному плані

У закладі освіти не здійснюється самооцінювання освітньої діяльності

4.1.4. Керівництво закладу освіти систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, провадить фандрейзингову діяльність)

4.1.4. Керівництво закладу освіти вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається до засновника)

4.1.4. Керівництво закладу вивчає стан матеріально-технічної бази, але відсутній план дій щодо її покращення в стратегії розвитку. Керівництво закладу освіти не звертається з клопотанням до засновника щодо покращення матеріально-технічної бази

4.1.4. Вивчення стану матеріально-технічної бази не здійснюється. Заходи щодо створення належних умов не вживаються

Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2.1. Практично всі учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти

4.2.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти

4.2.1. Більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти

4.2.1. Близько половини учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти

Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади, в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації

Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади в дні прийому громадян

Спілкування учасників освітнього процесу, представників місцевої громади з керівництвом закладу освіти зводиться до листування

У закладі освіти практично не забезпечується доступ учасників освітнього процесу та представників місцевої громади до спілкування з керівництвом

Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу, оперативно та ефективно їх вирішує. Вживає відповідні заходи реагування та здійснює аналіз дієвості вжитих заходів

Керівництво закладу освіти вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідні заходи реагування

 

У закладі освіти звернення учасників освітнього процесу розглядаються з порушенням встановлених термінів та/або частина звернень залишається без розгляду

Заклад освіти не реагує на звернення учасників освітнього процесу

4.2.2. Заклад освіти розміщує повну та актуальну інформацію, забезпечує змістовне наповнення та регулярне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти (інформаційні стенди, сайт закладу освіти, сторінки в соціальних мережах)

4.2.2. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти)

4.2.2. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт засновника)

4.2.2. Заклад практично не поширює інформацію про свою діяльність (не має свого сайту, відсутня сторінка на сайті засновника)

 

Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.3.1. У закладі освіти штат укомплектовано кваліфікованими кадрами, вакансії відсутні

4.3.1. У закладі освіти впродовж останніх трьох років спостерігається позитивна динаміка до зменшення кількості вакантних посад.

Не більше двох вакансій упродовж семестру

4.3.1. У закладі освіти наявні вакансії, керівництво закладу не вживає належних заходів реагування.

Не більше трьох вакансій упродовж семестру

4.3.1. У закладі освіти спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості вакантних посад.

Більше трьох вакансій впродовж семестру

Педагогічні працівники працюють за фахом

Окремі педагогічні працівники працюють не за фахом, але проходять навчальні курси з підвищення кваліфікації або здобувають другу фахову освіту з посади, яку займають

Більшість педагогічних працівників працюють за фахом.

Близько 30% педагогічних працівників працюють не за фахом, при цьому педагоги не проходять курси підвищення кваліфікації з усіх навчальних предметів, які викладають

Половина педагогічних працівників працюють не за фахом

4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників

4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи морального заохочення до педагогічних працівників

4.3.2. Керівництво закладу освіти в поодиноких випадках застосовує заходи морального заохочення до педагогічних працівників

4.3.2. Керівництво закладу освіти не застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників

4.3.3. Розроблений, затверджений та оприлюднений орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників. Керівництво закладу щорічно подає пропозиції засновнику щодо обсягу коштів для підвищення кваліфікації. Загальний обсяг коштів передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти оприлюднено на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності на вебсайті засновника).

Умови, створені в закладі освіти сприяють, постійному підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників  

4.3.3. Розроблений, затверджений та оприлюднений орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників. Керівництво закладу освіти створює умови, що сприяють черговій та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників. Загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, оприлюднено на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності на вебсайті засновника)

 

4.3.3. У закладі освіти розроблено та затверджено  (але не оприлюднено) орієнтовний план підвищення кваліфікації. Переважна більшість педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові. Заклад освіти не створює умови, але й не перешкоджає постійному підвищенню кваліфікації, позачергової атестації, добровільній сертифікації педагогічних працівників. Загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників, закладу освіти оприлюднено на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності на сайті засновника)

4.3.3. У закладі освіти не розроблено орієнтовний план підвищення кваліфікації. Більшість педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти не сприяє їхньому професійному розвиткові.

Загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, не оприлюднено на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності на вебсайті засновника)

Всі педагогічні працівники вважають, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації

Переважна більшість педагогічних працівників вважають, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації

 

Більшість педагогічних працівників вважають, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації

 

Менше половини педагогічних працівників закладу освіти вважають, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації. На їхню думку, керівництво

чинить перешкоди в їхньому професійному розвиткові

Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.4.1. Учасники освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються

4.4.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються

4.4.1. Більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються

4.4.1. Менше половини учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються

4.4.2. Учасники освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень

4.4.2. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень

4.4.2. Близько половини учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень

4.4.2. Менше половини учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень

4.4.3. Керівництво створює умови для діяльності органів громадського самоврядування в закладі освіти та сприяє їхній участі у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти. Створює умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу освіти

_

_

4.4.3. Заклад освіти не сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо його діяльності

4.4.4. Керівництво закладу підтримує конструктивні освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу та координує їх впровадження

4.4.4. Керівництво закладу підтримує конструктивні освітні ініціативи учасників освітнього процесу

4.4.4. Керівництвом закладу освіти вибірково підтримуються конструктивні ініціативи учасників освітнього процесу

4.4.4. Ініціативи учасників освітнього процесу не підтримуються керівництвом закладу

4.4.5. Режим роботи закладу освіти відповідає санітарно-гігієнічним нормам законодавства. освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми та відповідає санітарно-гігієнічним нормам

4.4.5. Режим роботи закладу освіти відповідає санітарно-гігієнічним нормам законодавства.

Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми та відповідає санітарно-гігієнічним нормам

 

4.4.5. Окремі режимні моменти закладу освіти не відповідають санітарно-гігієнічним нормам законодавства.

Розклад навчальних занять сформовано відповідно до освітньої програми, однак в ньому не враховано вікових особливостей учнів та всіх санітарно-гігієнічних вимог

4.4.5. Режим роботи закладу освіти сперечить більшості санітарно-гігієнічним нормам законодавства.

Розклад навчальних занять не відповідає освітній програмі закладу освіти

У процесі розроблення освітньої програми враховується думка учасників освітнього процесувибір навчальних програм, класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, профільним вивченням навчальних предметів, інтегрованих курсів завдяки проведенню інформування та анкетування учасників освітнього процесу, прийняття колегіальних рішень педагогічної ради.

У процесі розроблення освітньої програми враховується думка учасників освітнього процесувибір навчальних програм, класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, профільним вивченням навчальних предметів, вибірково-обов’язкових навчальних предметів шляхом їх опитування

У процесі розроблення освітньої програми  враховується думка учасників освітнього процесу лише при визначенні предметів, які вивчаються на профільному та/або поглибленому рівнях

У процесі розроблення освітньої програми керівництво закладу не дає можливості вибору учасникам освітнього процесу, нав’язує своє рішення, ігноруючи думку учасників освітнього процесу

У закладі освіти використовуються, за потреби, різні форми організації освітнього процесу: дистанційне і змішане навчання, навчальні заняття за межами класу («клас без кордонів») тощо.

У закладі освіти, за потреби, використовується технологія дистанційного навчання

Використання технології дистанційного навчання обмежується лише проведенням навчальних занять в синхронному режимі або в асинхронному режимі

Заклад освіти не використовує інші, крім класно-урочної форми організації освітнього процесу навіть, якщо у цьому є потреба

Заклад освіти використовує єдину електронну освітню  платформу для реалізації технологій дистанційного навчання та інших форм організації освітнього процесу.

Вибір платформи схвалений педагогічною радою та узгоджений з учасниками освітнього процесу

Більшість вчителів закладу освіти використовує єдину електронну освітню платформу

При використанні технології дистанційного навчання вчителями використовуються соціальні мережі, телефонний зв’язок, різні електронні освітні платформи, що утруднює комунікацію між учасниками освітнього процесу

Заклад освіти не користується електронними засобами комунікації при використанні технологій дистанційного навчання

4.4.6. У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти як за заявами батьків, так і за ініціативою закладу освіти, окремих вчителів.

Індивідуальні навчальні плани враховують потреби учнів.

4.4.6. У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти за заявами батьків/учнів. Індивідуальні навчальні плани враховують потреби учнів

4.4.6. Індивідуальні навчальні плани не завжди враховують вікові та/або індивідуальні потреби учнів

4.4.6. У закладі освіти індивідуальні освітні траєкторії не розроблені та не реалізуються навіть, якщо у цьому є потреба

Вимога 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію політики академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками.

Академічна доброчесність є усвідомленою потребою учнів та педагогів (результати опитувань учнів, педагогів щодо дотримання культури академічної доброчесності співвідносяться з результатами вивчення педагогічної діяльності). Розроблено Положення про академічну доброчесність у закладі освіти.

Учні та педагогічні працівники поінформовані щодо необхідності дотримання академічної доброчесності

4.5.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію політики академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками.

Розроблено Положення про академічну доброчесність у закладі освіти.

Учні та педагогічні працівники поінформовані щодо необхідності дотримання академічної доброчесності

 

4.5.1. У закладі освіти розроблено Положення про академічну доброчесність у закладі освіти, однак не передбачено механізми забезпечення академічної доброчесності. Проводяться поодинокі заходи щодо формування культури академічної доброчесності.

Більшість учнів та педагогічних працівників поінформовані про необхідність дотримання академічної доброчесності.

4.5.1. У закладі освіти не передбачені механізми забезпечення академічної доброчесності та не проводяться заходи щодо формування академічної доброчесності.

Менше половини учнів та педагогічних працівників поінформовані про необхідність дотримуватись академічної доброчесності

4.5.2. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

4.5.2. Керівництво закладу освіти не забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

Вимога 1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

Заходи для реалізації

Відповідальні

Терміни

Форма узагальнення

Відмітка про виконання

1

Територію закладу обстежити та скласти план робіт для усунення недоліків. (Вирізка сухих дерев, яма біля котельні, старий погріб)

Завгосп

червень

акт

 

2

Завести журнал для записів огляду території щодо її безпечності

Секретар

сторожі

травень

журнал

 

3

Спланувати роботи по освітленню всієї території закладів

Завгосп

травень

План заходів

 

4

Зробити недоступною територію закладу для несанкціонованого заїзду та доступу сторонніх осіб (замки)

Завгосп, робітник з обслуговування

червень

Акт

 

5

Обладнати тіньові навіси для здобувачів освіти початкової школи

Завгосп

Червень 2023-2024

Акт

 

6

Дообладнати освітлення в навчальних кабінетах

Адміністрація, завгосп

2023 рік

Акт

 

7

Встановлення твердопаливних котлів

Адміністрація, завгосп

2023 -2024 роки

Акт

 

8

Встановлення фільтрів, або питних фонтанчиків для забезпечення питного режиму

Адміністрація, завгосп

2023 -2024 роки

Акт

 

9

Скласти перспективний план розвитку та обладнання навчальних кабінетів

Адміністрація, педагогічні працівники

2023-2026

Паспорти класів

 

10

Облаштувати місця для відпочинку здобувачів освіти та технічного персоналу

Адміністрація, педагогічні працівники

завгосп

2023-2024

Акт

 

11

Дообладнати харчоблок, розробивши план на 3 роки

Адміністрація, кухонні працівники

2023-2026

Інвентаризаційна книга

 

12

Обладнати комп’ютери закладу технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування Інтернетом

Адміністрація, вчитель інформатики

2024

Акт

 

13

Спланувати на кожну чверть заходи (під час навчальних занять, позакласних заходів) робота з учнями та їхніми батьками щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет

Адміністрація, педгог-огранізатор, класні-керівники

2023-2024 н.р

План заходів, виховні плани

 

Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

14

Розробити та затвердити та оприлюднити на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заходи проводити регулярно, відповідно до плану роботи.

Адміністрація, педгог-огранізатор, класні-керівники

2023-2024 н.р

План заходів, виховні плани

 

15

 Спланувати навчання (у тому числі дистанційно) з протидії булінгу, співпрацюють з компетентними фахівцями, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому

Педагогічні працівники

2023-2024 н.р

План заходів, самоосвіта

 

16

Заключити угоду про співпрацю з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, регулярно залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії булінгу

Адміністрація

2023-2024 н.р

Договір, план заходів

 

17

Доопрацювати та оприлюднети правила поведінки, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці. Учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та дотримуються їх. Також кожен клас має свої правила поведінки

Учнівське самоврядування, педагогічні працівники та батьківська рада

Червень 2023

Правила

 

18

Розробити процедури реагування на випадки булінгу. Затвердити  процедуру реагування.  Простежувати результати виконання цих рішень, здійснювати аналіз звернень та ефективності прийнятих рішень.

Учнівське самоврядування, педагогічні працівники та батьківська рада, адміністрація

Червень 2023

Накази

 

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

19

Забезпечити безперешкодний доступ до всіх будівель та приміщень (додаток)

Адміністрація, завгосп, засновник

2023-2026 роки

Акти

 

20

Адаптувати для використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, навчальні приміщення, їдальня, маршові сходи (наявність мобільних підйомників), коридори,  облаштовати з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей учасників освітнього процесу

Адміністрація, завгосп, засновник, педагогічні працівники, батьки

2023-2026 роки

Акти

 

21

Облаштувати ресурсну кімнату, забезпечити дидактичними засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти

Адміністрація, завгосп, засновник, педагогічні працівники, батьки

2023-2026 роки

Акти

 

22

Спланувати план корекційної спрямованості освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, на основі єдності, співпраці педагогічного колективу з сім’єю, фахівцями ІРЦ, іншими фахівцями.

Адміністрація

2023

План заходів

 

23

Створити команду психолого-педагогічного супроводу

Адміністрація, педагогічні працівники

За потреби

Плани

 

24

Розробити індивідуальні програми розвитку; до розроблення індивідуальної програми розвитку залучати батьків, створити умови для залучення асистента дитини до освітнього процесу

Адміністрація, педагогічні працівники

За потреби

Плани

 

25

Заключити угоди про співпрацю з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами

Адміністрація

За потреби

Договір

 

26

Поновити та розробити заходи по проєкті  «Здоров’я»

Адміністрація, медсестра

2023

План

 

27

Облаштувати місця для баків для сортування сміття

Завгосп

2023-2024

Акт

 

28

Переглянути та облаштувати простір закладу освіти, обладнанням, засобами навчання що сприяють формуванню ключових компетентностей та умінь, спільних для всіх компетентностей

Адміністрація, педагогічні працівники, засновник

2023

План заходів та закупів

 

29

Викрористовувати бібліотеку закладу освіти  для організації навчально-пізнавальної діяльності. навчальних занять, позаурочних заходів

Бібліотекар, педагогічні працівники, адміністрація

2023

План заходів

 
           
           
           
           

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Робоча група здійснила самооцінювання освітнього середовища за вимогами:

– Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

– Створення освітнього середовища вільного від насильства;

– Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

Робочою групою у складі     було здійснено самооцінювання умов навчання і праці та зроблено такі висновки:

Територія та приміщення чисті і охайні. Територія озеленена.  Покриття асфальту задовільне. Здійснено функціональний розподіл  подвір’я ліцею. Вхід до ліцею з Центральної вулиці села. В районі мікрорайону ліцею встановлено дорожній знак «Діти», на дорозі не обладнано пішохідний перехід. Огорожа металева. Ворота закриваються і хвіртка не закривається, Територія закладу доступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у Переліку Санітарного регламенту.

Завгоспом ліцею тасторожами періодично здійснюється огляд території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу. Протягом робочого дня черговий працівник здійснює нагляд за доступом сторонніх осіб в приміщення ліцею. На даний момент до ліцею стороннім особам і батькам, без особливої потреби, вхід не дозволяється в зв’язку з карантином.

Уся територія ділянки закладу не освітлюється у вечірній та нічний час.

Кількість учнів закладу освіти не перевищує його проєктну потужність. За проектом 350 осіб, ліцей відвідує 131 здобувач освіти та 33 вихованців Навчальні кабінети початкових класів розміщені на другому поверсі. Навчальні кабінети прохідні. На території ліцею облаштовано багатофункціональний майданчик з твердим покриттям  з 10 тренажерами, 1 дитячий майданчик 11 об’єктів, спортивний майданчик для спортивних ігор. В наявності акти допуску до занять на спортивних спорудах, акти випробування. Огляд здійснюється 2 рази на рік із складанням відповідних актів. Футбольне поле має трав’яне покриття. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів не обладнані тіньовими навісами, обладнанні фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів. Майно у справному стані, має естетичний вигляд. Дитячий майданчик доповнюють експозиції, створюючи пізнавально-розвивальне середовище.

У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідають санітарним нормам. Систематично проводяться лабораторні дослідження, укладено угоду про здійснення дератизації та дезінсекції. Приміщення прибрані, вчасно здійснюється вологе прибирання, провітрювання і дезінфекція.

Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані, частково відповідають вимогам санітарного регламенту. Так як туалети облаштовувалися  після  введення в дію приміщення, не зовсім відповідають будівельним нормам. Здійснено заходи щодо облаштування кабінок, перегородок, визначене місце для індивідуальних рушничків.

У закладі дотримано питний режим у пляшки індивідуального використання.

        За умов карантинних обмежень освітнього процесу: організовуються місця для обробки рук антисептичними засобами на всіх входах до закладу; встановлюються контейнери з кришками та поліетиленовими пакетами для збору використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок з подальшою утилізацією; проводиться очищення і дезінфекція поверхонь після закінчення навчальних занять та в кінці робочого дня; розміщуються інформаційні плакати, банери про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.

Приміщення закладу освіти використовуються раціонально, за призначенням. Комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень

У закладі освіти обладнані  робочі місця для педагогічних працівників в навчальних кабінетах, місце для відпочинку, не до кінця облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу – в класах куточки усамітнення, в коридорі лавочки для сидіння, на подвір’ї зелений клас.

    Заклад освіти забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. Облаштовано 11 навчальних кабінетів, шкільна майстерня, бібліотека, медичний кабінет, методичні кабінети, спортивний зал, їдальня, задіяні в освітній процес коридори 1та 2 поверхів.   Навчальні кабінети не до кінця обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми (не в кожному класі встановлено мультимедійний проектор або телевізор з підключенням до Інтернету).

Інструктажі та навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та здобувачами освіти проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). До проведення інструктажів залучаються працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Проводяться об’єктові тренування, навчання дій в надзвичайних ситуаціях. Приміщення ліцею та класних кімнат наповнене інформацією про дії у НС. 

   Інструктажі та навчання з педагогічними працівниками щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу проводяться систематично (згідно  з вимогами законодавства про охорону праці). Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють у встановленому порядку. Відповідно до алгоритму дій під час нещасного випадку. Проводиться навчання з надання долікарської допомоги з персоналом закладу та здобувачами знань згідно річного плану роботи. На загальношкільних батьківських зборах розглядаються питання надання долікарської допомоги.

Заклад освіти частково забезпечений первинними засобами пожежогасіння. Обладнано пожежний щит, здійснюється перезарядка вогнегасників, в наявності протипожежні покривала, запас піску, запасні виходи утримуються в належному стані, евакуаційні виходи не захаращені. Один раз на рік здійснюються виміри занулення і заземлення електрообладнання, яке використовується. Персонал обізнаний з правилами пожежної безпеки та протипожежним режимом.

Навчальні кабінети, спортивний зал і майстерня облаштовано відповідно до правил охорони праці та безпеки життєдіяльності; здійснюється контроль за безпечним використанням навчального обладнання регулярні інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності як серед учнів, так і з-поміж працівників під час проведення уроків (практичних занять) з інформатики, хімії, фізики, біології, фізичної культури; організовано контроль за виконанням правил, дотриманням безпеки під час використання обладнання, спортивного інвентарю.

У закладі освіти створено умови для формування культури здорового харчування у здобувачів освіти. З 1 вересня 2021 р. введено в дію Постанову 305 КМУ про Порядок харчування, який забезпечує здорове повноцінне харчування.. Гарячим харчуванням охоплено 92% здобувачів знань. Як показало опитування,  90 % учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування, нормами харчування, смаковими якостями. Вчителі, які харчуються в шкільній їдальні, схвально оцінюють смакові якості страв. Проте є учні які не харчуються в ліцеї. Під час опитування батьків встановлено, що 87% повністю задоволені організацією харчування. Впроваджуються постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів контролю у критичних точках (НАССР). У приміщеннях, де готується їжа, їдальні дотримано санітарно-гігієнічні вимоги. Засвідчується підписом керівника щоденне меню; здійснюється щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації та технології виготовлення страв; затвердження примірного 4-тижневого сезонного меню і контроль за фактичним його виконанням, затвердження щоденного меню-розкладу; дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці та проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками харчоблока.

Дотримуються основні вимоги до організації харчування  – щоденне харчування різноманітне і включати харчові продукти, які відносяться до різних груп; дотримуються обмеження споживання цукру та солі; організовано одноразове гаряче харчування, калорійність харчування визначається залежно від прийому їжі (сніданок, обід, вечеря) та віку дітей; кулінарні страви та вироби реалізуються в день приготування з дотриманням вимог до умов зберігання та термінів реалізації.

 Комп’ютери закладу освіти не обладнані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет. У закладі освіти  проводиться (під час уроків, позакласних заходів) робота зі здобувачами освіти та їхніми батьками щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет. Щодо безпечної поведінки в Інтернеті проводяться заходи, затверджені наказом директора. Проводиться робота з батьками та здобувачами знань щодо безпечного інтернету. 

У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість батьків (93%) вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти. На початку навчального року наказом директора визначається адаптаційний період для учнів 1,5,10 класів. Організовується класно-узагальнюючий моніторинг щодо адаптації 5-класників до навчання в базовій школі, проводиться психолого-педагогічний консиліум, питання адаптації  та наступності розглядається на педагогічній раді. Класні керівники організовують адаптаційні заходи. Шляхом анкетування вивчається думка батьків і дітей щодо умов адаптації та інтеграції дітей у закладі. Педагогічні працівники не відчувають труднощів у адаптації до роботи в закладі освіти та педагогічному колективі зокрема. класними керівниками підходи (методики) для адаптації та інтеграції дітей в освітній процес закладу.

Робочою групою встановлено, що умови навчання та праці забезпечені на достатньому рівні.

Результати самооцінювання освітнього середовища, вільного від будь-якого насильства.

У закладі освіти розроблено, затверджено Антибулінгову програму та План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заходи проводяться  відповідно до плану роботи. План розроблено на основі річного плану.. На 1 поверсі розміщено інформаційні матеріали про причини виникнення булінгу, дії батьків жертви булінгу, інформація про телефони гарячої лінії. Затверджено заходи з охорони дитинства. Здійснюється перевірка території закладу з метою усунення місць, які можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу. Проведено анкетування щодо виявлення жорстокого поводження з дітьми. Проведено опитування учнів 9-11 класів. 75 % дітей не вказали на факти насильства. Робота Ради профілактики правопорушень спрямована на виявлення фактів та попередження булінгу.  Під час само оцінювання проведено моніторинг відповідності закладу освіти критеріям «Безпечної і дружньої для дитини школи». адміністрація та деякі педагогічні працівники закладу освіти пройшли навчання (у тому числі дистанційно) з протидії булінгу, співпрацюють з компетентними фахівцями, ознайомлюються з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, регулярно залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії боулінгу. В 2021 р. у листопаді відбулася зустріч здобувачів знань з представником служби ювенальної превенції, та начальником служби у справах дітей виконавчого комітету. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки, створені спільно з учасниками освітнього процесу. У закладі освіти здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти. Ведеться журнал відвідування, класні керівники реагують на відсутність, з’ясовують причини, вимагають підтверджуючі документи, проводять індивідуальну роботу з батьками та здобувачами знань щодо попередження запізнень. Випадків, коли учня не було без поважної причини 10 днів не було. Причинами тривалої відсутності була хвороба. Із заявами до керівника закладу про факти булінгу батьки здобувачів знань не зверталися.

Експертна група визначила забезпечення середовища вільного від насильства на достатньому рівні.

Про результати проведення внутрішнього самооцінювання освітнього середовища щодо створення інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища

 

Робочою групою було проведено самооцінювання створення інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища.

У закладі освіти не забезпечено архітектурну доступність безбар’єрного доступу до території, споруд – не встановлено пандус, який відповідає вимогам. У закладі не навчаються здобувачі знань з особливими освітніми потребами.

В організації освітнього середовища спостерігається забезпечення простору, яке мотивує до рухової активності – ігрові майданчики для учнів початкової школи, спортивні майданчики для учнів старших класів, створення можливостей для рухової активності в приміщеннях – настільний теніс, доступ до спортивного обладнання під час перерв тощо; залучення дітей до вирішення питань влаштування освітнього простору, спрямування видів фізичної активності.  Організовується партнерство з громадою, сільськими бібліотеками. У Стратегії розвитку закладу освіти, річному плані передбачені заходи із вдосконалення освітнього середовища – облаштування мотивуючими банерами, настільними іграми, передбачена оптимізація зелених насаджень. Наявне обладнання загального і навчального призначення забезпечує оволодіння учнями ключовими компетентностями.

 Проводиться освітня робота з екологічно доцільного виховання, спрямована на досягнення цілей сталого розвитку.

У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі, у тому числі через освітні проекти. Школа працює в проекті «Здоров’я», в якій здобувачі знань отримують гармонійний розвиток. Забезпечено функціонування спортивних гуртків для всіх учнів, повноцінне здорове харчування. Проводяться заходи щодо свідомого ведення здорового способу життя – профілактика антиалкогольної, антитютюнової, антинаркотичної профілактики. Плани виховної роботи класних керівників передбачають виховання здорового способу життя. Здійснюється моніторинг медико-педагогічного контролю за проведенням уроків фізкультури. Проводяться заняття з учнями та працівниками закладу щодо надання долікарської допомоги. Дотримується вентиляційний, температурний, освітлювальний режими.

Простір закладу освіти, не до кінця обладнаний, засобиами навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. У закладі освіти шкільна бібліотека виконує інформаційну, навчальн функції.. Проте стратегією передбачено вдосконалення бібліотечного простору. Ресурси бібліотеки не завжди використовуються для формування в учнів інформаційно-комунікативної компетентності через проведення консультацій, навчальних занять, позаурочних заходів.

Експертна група визначила забезпечення освітнього середовища щодо створення інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища на  рівні що вимагають покращення.

 Стратегія 2

Загальна оцінка визначення напряму освітнього середовища закладу освіти Селищенського ліцею – вимагає покращення.